Відкриття краси та спадщини: Подорож до Бакоти

Завжди приємно згадати незабутні моменти чергової подорожі. Кожне нове місце вчить нас чогось нового. Відкриває людей із найнесподіваніших сторін. Бакоту називають «Місцем сили» і це відчувається з перших хвилин, проведених поруч. Дуже цікаво що багато хто з нас мріє побачити Ісландію, Гранд Каньон в Арізоні, або ж звивисті каньйони в Альпах, але не помічає, або навіть не знає про те, які неймовірні місця оточують нас зовсім поруч. У цій публікації розповім про неймовірне відкриття краси та спадщини України та нашу подорож до Бакоти.

Бакота  разташована в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області України. Якщо ви плануєте подорож до Бакоти з Києва та шукаєте зручний спосіб доїхати, рекомендуємо придбати квитки на поїзд Київ-Кам’янець-Подільський заздалегідь.

Бакота – ідеальне місце щоб відпочити душею, дізнатися захоплюючу хоча і подекуди сумну історію її створення, переплетену десятками легенд, та зануритися в обійми неймовірної Української природи. Вона надихає, наповнює енергією і допомагає перезавантажитися. Це так потрібно нам в сьогоднення! Бакота – місце з чудовими краєвидами, яке наповнює душу спокоєм, сповільнює думки і допомагає знайти відповіді на турбуючі питання.

У перекладі Бакота з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце, що повністтю відповідає дійсності. Знаходиться воно на березі Дністра та входить до Національного природного парку «Подільські Товтри», який визнано одним із семи природних чудес України. Варто сказати, що Бакота у минулому була стародавньою столицею «Русі Дольної», так називали раніше  територію між Дністром і Південним Бугом, яка тоді входила до складу Галицько-Волинського князівства. Судячи із записів Галицько-Волинських літописів в епоху Київської Русі Бакота була важливим торговим портом на Дністрі.

Історія цього місця дуже давня і достатньо сумна. Вже в ХІІІ столітті Бакота була великим містом і одним із найважливіших центрів Пониззя (Галицько-Волинського князівства). Але коли цими територіями заволоділи монголо-татари розвиток стрімко зупинився. Тоді, в далекому 1255 жителі міста сховалися від них в лабіринті печер чоловічого монастиря. Загарбники пропонували вийти, здатися і відректися від віри, але не досягнувши успіху, вони засипали вихід величезними каменями, тим самим заживо похоронивши людей в печері. До речі, Бакотський скельний монастир, засновником якого був преподобний старець Антоній (засновник Києво-Печерської Лаври), єдиний стародавній об’єкт, який залишився цілим після затоплення села. Понині це найбільш відома визначна пам'ятка у Бакоті.

Розташований Бакотский монастир над Дністром на так званій Білій горі. Узвишшя «Біла гора» утворене твердими силурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною більше ста метрів. Історики припускають, що на цьому місці ще в дохристиянські часи існувало язичницьке капище. Існує легенда про семи саджений кам'яний відбиток стопи Будди, що знаходиться зараз на дні річки Смотрич.

Друге життя після монголо-татарського нашестя у вигляді великого міста Бакота мала в ХV столітті, будучи прикордонною територією між Королівством Польським і Литвою. Та в 1431 році жителі міста організували повстання, знищили поміщиків та проголосили незалежність. Але через три роки польські війська жорстоко придушили бунт, покарали керівників, спалили будинки, зруйнували замок і порозганяли населення. Після цього Бакота назавжди перестала бути містом.

Проте початок кінця Бакоті як населенному пункту поклала радянська влада. У 1973 місцевим повідомили, що все село невдовзі буде затоплено задля побудови Новодністровсьої ГЕС. Жителям дали 8 років щоб підготуватись до цього. Власними руками їм довелося руйнувати свої будинки та вирубувати сади, за якими доглядали не одне покоління. І вже у 1981 радянська влада почала поступово піднімати рівень річки Дністер, що врешті-решт і затопило Бакоту.

Станом на сьогодні її вже не сприймають як населений пункт. Село Бакоту ви вже не знайдете на карті… Сумно та боляче ..., але при цьому утворилася ось така мальовнича Бакотська затока. Де тихо та спокійно, де такий магнетизм природи, що незважаючи на неймовірну спеку, просто не хочеться звідси від’їзджати. Справжнє місце сили, місце де відпочиває душа. І ми годинами сидимо споглядаючи голубо-зелену далечінь.

За кількістю сонячних днів та кількістю тепла на квадратний метр Бакота не поступається Ялті. Приїжджають сюди заради краєвидів та місцевого колориту. Цей край називають шматочком раю. Тут є і сланцеві скелі, і густі ліса, і величний Дністер зі своїм плесо.

Дністровський каньйон це 250-ти кілометровий велетень що розтягнувся на чотири області: Тернопільську, Хмельницьку, Івано-Франківську та Чернівецьку. Він має сотні пам’яток живої та неживої природи. Це старовинне та унікальне творіння. Так на берегах відслонення сягають ще часів юрського періоду. Тут навіть свій мікроклімат, а все через високі береги, які наче стіни, затримують тепло. Безперечно Дністер захоплює дух через свої масштаби та унікальність. На берегах каньйону можна побачити красиві руїни Чорвоноградського, Жванецького та Раковецького замків, костелу Вознесіння Діви Марії. В межах Дністровського каньйону знаходиться Джуринський водоспад, який каскадами спадає на скелі червонистого відтінку, звідки і назва поселення, яке тут колись було - Чорвоногород. До того ж тут дуже багато печер.

У Бакоті є три джерела цілющої води. У спекотні літні дні температура води досягає дванадцяти градусів. За смаком вода дуже м'яка та приємна. За словами місцевих жителів, джерела зцілили багатьох людей, які після молитви в монастирі випили цієї води.Унікальні джерела зцілюють та наповнюють духовною силою. Вважається, що тут місце обителі Богині Дани – Богині води. Купання тут розкриває чутливість, омолоджує, наповнює здоров'ям і красою.

Бакота – місце, в якому точно не занудьгувати. Тут є цікаві заняття і для любителів історії та старожитностей, і для шанувальників відпочинку на природі, і для тих, хто не уявляє відпустки без екстремальних розваг. Береги Бакоти користуються особливою популярністтю у шанувальників відпочинку на природі та любителів риболовлі. З настанням теплого сезону береги водосховища обростають наметами, в яких відпочивають ті, кому набридла міська метушня. Багато хто виїжджає сюди на вихідні з дітьми, щоб відпочити та набратися сил. Бронюйте готель там де є сапи, катамарани, каяки, якийсь водний транспорт типу катер. Бо вся велич та краса цієї місцини саме з води. Крім готелей тут ще є бази для відпочинку типу кемпінгу з усіма зручностями.

Бакотська затока це одне з улюблених місць для віндсерфінгу, плавання на катамаранах, човнах, сапах та інших видах активного відпочинку. Насолоду неймовірними пейзажами Бакоти можна чудово поєднати з драйвовою поїздкою на квадроциклі або приєднатися до  Джип-туру по Бакоті та її околицям. Тут можна неспішно, насолоджуючись тишею, а також відвідати виноробню та скуштувати вино «Бакота». В околицях Бакоти знаходиться, на перший погляд, незвичайне для цього регіону виробництво. Виявляється, місцевий клімат і грунт відмінно підходять для вирощування унікальних сортів винограду, наприклад, Каберне Совіньон.

Бакота тішить око та гріє душу, але хто казав, що шлунок має бути порожнім!? Тут можна спробувати домашні, екологічні страви та напої, зокрема: Крафтові овечі сири без лактози та козеїну, різноманітні меди, сезонні ягоди та фрукти, чаї зібрані власноруч та багато іншого.

Отже, Бакота – місце дійсно дуже крутезне, оскільки пропливаючи затокою, розумієш, наскільки дивовижна наша ненька Україна і скільки чудових та цікавих місць знаходиться зовсім поруч, а ми про це можемо і не знати. Подібні місця мають свою історію, що робить їх дійсно унікальними. Це стовідсотково місце, яке варто відвідати, хоча б раз в житті, місце в яке закохуєшся з першого погляду. Неймовірна природа, неймовірні краєвиди... Сюди хочеться повертатися знову і знову… Бакотська затока – місце де відпочиває душа! Місце в яке закохуєшся одразу!